«Ти знаєш, де ти зараз? Це Конотоп! Тут кожна жінка — відьма!» — кричала беззбройна українка, звертаючись до озброєного російського солдата, погрожуючи йому чарами імпотенції. 

Коли над ними домінує фізична сила, чи можуть жінки розвинути магічні здібності, щоб дати відсіч? Існує багато міфів і легенд про українських відьом, а місто Конотоп є фольклорною «столицею» українських відьом, описаних у літературі та казках, зокрема у Івана Котляревського, Григорія Квітки-Основ’яненка, Михайла Коцюбинського та Миколи Гоголя. Українські відьми – відомий культурно-етнографічний феномен. В Україні «відьмою» називали дорослу або літню заміжню жінку, яка добре зналася на травах, була знахаркою, допомагала лікувати худобу, віщували добрий урожай і могли дати пораду про жіноче здоров’я і навіть щасливе заміжжя. Цей образ в українських міфах не є ані злим, ані загрозливим, хоча, звісно, ​​хто порадить жартувати з відьмою?